Analytics

У 2026 році в Україні триває робота над проєктом нового Цивільного кодексу України, який має стати основою масштабної реформи приватного права. Необхідність оновлення цивільного законодавства пов’язана як із розвитком сучасних економічних відносин, так і з потребою адаптації української правової системи до європейських стандартів.

Чинний Цивільний кодекс України був прийнятий ще у 2003 році, і попри численні зміни окремі його положення вже не повністю відповідають сучасним умовам ведення бізнесу, цифровізації економіки та розвитку міжнародної комерції. Новий проєкт передбачає комплексне оновлення підходів до регулювання договірних, майнових, корпоративних та цифрових правовідносин.

Для бізнесу ця реформа має особливе значення, оскільки саме цивільне законодавство визначає правила укладення та виконання договорів, захисту майнових прав, відповідальності сторін, структурування комерційних відносин та врегулювання спорів.

Однією з ключових ідей нового кодексу є посилення принципу свободи договору. Проєкт передбачає значно ширші можливості для сторін самостійно визначати умови співпраці, порядок виконання зобов’язань, механізми відповідальності та способи врегулювання конфліктів. Такий підхід відповідає сучасній європейській практиці, де саме договір є основним інструментом регулювання відносин між учасниками ринку.

Для бізнесу це означає більшу гнучкість при укладенні комерційних контрактів, інвестиційних угод, корпоративних домовленостей та міжнародних договорів. Водночас посилення ролі договору підвищує значення якісної юридичної роботи, оскільки саме формулювання умов дедалі більше впливатиме на розподіл ризиків між сторонами.

Окрему увагу проєкт приділяє питанням добросовісності сторін під час переговорів. Передбачається запровадження механізму переддоговірної відповідальності, за якого сторона може нести відповідальність за недобросовісне ведення переговорів або безпідставне припинення перемовин після створення обґрунтованих очікувань щодо укладення договору.

На практиці це означає, що бізнесу необхідно буде більш уважно підходити до переговорного процесу, оформлення листування з контрагентами, підписання меморандумів, term sheets та інших попередніх документів. У певних випадках юридичні ризики можуть виникати ще до моменту укладення основного договору.

Важливими є також зміни у підходах до тлумачення договорів. Проєкт закріплює принципи, які вже давно використовуються у міжнародній та європейській практиці, зокрема можливість тлумачення неоднозначних положень проти сторони, яка їх запропонувала. Це підвищує значення точності формулювань та юридичної якості договірної документації.

Для компаній це означає необхідність перегляду типових договорів, внутрішніх шаблонів та підходів до структурування комерційних умов. Використання загальних або нечітких формулювань може створювати додаткові ризики у разі виникнення спорів.

Однією з найбільш актуальних новел для сучасного бізнесу є врегулювання цифрових активів та цифрових прав. Проєкт нового Цивільного кодексу передбачає закріплення поняття цифрових речей та створення більш визначеного правового режиму для окремих видів цифрових об’єктів.

Для ІТ-компаній, e-commerce, технологічного бізнесу та стартапів це може стати важливим кроком до спрощення оформлення прав на цифрові активи, укладення відповідних договорів та захисту інтересів у спорах. В умовах активної цифровізації економіки такі зміни мають суттєве практичне значення для розвитку сучасних бізнес-моделей. 

Проєкт також передбачає оновлення механізмів захисту цивільних прав. Зокрема, пропонуються інструменти, спрямовані на підвищення ефективності виконання судових рішень та посилення відповідальності за порушення договірних зобов’язань. Очікується, що це сприятиме підвищенню рівня правової визначеності та захисту інтересів учасників ринку.

Водночас масштабна реформа цивільного законодавства створює і певні ризики для бізнесу. Нові підходи можуть вимагати перегляду існуючих моделей договірної роботи, адаптації корпоративних документів та оновлення внутрішніх політик компаній. Крім того, у перші роки після прийняття нового кодексу можлива поява неоднорідної судової практики щодо застосування окремих положень.

Попри це, загальна концепція нового Цивільного кодексу спрямована на створення більш сучасного, гнучкого та прогнозованого правового середовища для бізнесу. Реформа має на меті не лише оновлення законодавства, а й формування більш ефективної моделі приватноправового регулювання, яка відповідатиме сучасним економічним процесам та європейським стандартам.

У разі прийняття нового кодексу компаніям доцільно буде заздалегідь оцінити вплив майбутніх змін на свою діяльність, провести аудит договірної документації, переглянути підходи до структурування комерційних відносин та адаптувати внутрішні процеси до нових вимог законодавства. Саме своєчасна юридична підготовка дозволить бізнесу ефективно використати переваги нової системи правового регулювання та мінімізувати потенційні ризики.

‍