Аналітика

У січні 2026 році на розгляд Верховної Ради України подано проєкт нового Трудового кодексу, який має замінити чинний Кодекс законів про працю 1971 року. Необхідність його оновлення обумовлена як застарілістю чинного регулювання, так і потребою адаптації трудового законодавства до сучасних економічних умов та стандартів Європейського Союзу.

Запропонований проєкт передбачає комплексні зміни у підходах до регулювання трудових відносин, зокрема щодо їх оформлення, гнучкості зайнятості, цифровізації процесів та посилення ролі трудового договору.

Визначення трудових відносин

Однією з ключових новел є закріплення ознак трудових відносин, на підставі яких відносини можуть бути визнані трудовими незалежно від їх формального оформлення.

Такий підхід має практичне значення у випадках, коли співпраця оформлюється через цивільно-правові договори або із залученням фізичних осіб-підприємців. За наявності встановлених ознак контролю, підпорядкування, систематичності виконання роботи та інших критеріїв існує ризик перекваліфікації таких відносин у трудові.

Для роботодавців це означає необхідність перегляду існуючих моделей співпраці та оцінки можливих правових ризиків.

Розширення видів трудових договорів

Проєкт передбачає розширення видів трудових договорів та можливість визначення їх умов за домовленістю сторін.

Зокрема, пропонується запровадження таких видів:

1. безстрокового;  

2. строкового;  

3. договору про сезонну роботу;  

4. з нефіксованим робочим часом;  

5. учнівського;  

6. про надомну роботу;  

7. про дистанційну роботу;  

8. про домашню роботу;  

9. про тимчасову агентську роботу.

Такі зміни спрямовані на легалізацію гнучких форм зайнятості, які вже фактично застосовуються на практиці. Водночас розширення договірної свободи потребує більш уважного підходу до формулювання умов договору, оскільки саме вони визначатимуть обсяг прав та обов’язків сторін.

Цифровізація трудових відносин

Проєктом передбачено можливість ведення трудових відносин в електронній формі.

Зокрема, допускається:

• укладення трудових договорів в електронному вигляді;  

• використання електронного документообігу;  

• застосування електронного підпису як аналога власноручного підпису.  

Запровадження таких інструментів має спростити кадрове адміністрування та забезпечити можливість дистанційного оформлення працівників.

Робочий час та відпустки

Проєкт також передбачає зміни у регулюванні робочого часу та часу відпочинку.

Зокрема:

• збільшується тривалість щорічної основної відпустки;  

• розширюються можливості встановлення гнучкого режиму робочого часу;  

• деталізуються умови залучення до понаднормової роботи.  

Ці зміни спрямовані на поєднання інтересів працівників і роботодавців, однак можуть впливати на організацію робочих процесів та витрати бізнесу.

Порядок припинення трудових відносин

Окрему увагу приділено врегулюванню питань припинення трудових відносин.

Проєкт передбачає більш структурований підхід до підстав і процедур звільнення, а також можливість деталізації відповідних умов у трудовому договорі.

Очікується, що це дозволить зменшити кількість спорів, пов’язаних із формальними порушеннями процедур, однак водночас підвищує значення належного оформлення документів.

Державний контроль

Запропоновано змінити підхід до здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю.

Зокрема, передбачено застосування ризик-орієнтованого підходу, за якого перевірки зосереджуються на роботодавцях із підвищеним рівнем ризику порушень.

Такий підхід має на меті зменшення адміністративного навантаження на сумлінний бізнес.

Потенційні практичні ризики

Попри позитивні зміни, окремі положення проєкту можуть викликати труднощі на практиці.

Серед основних ризиків можна виділити:

• можливість перекваліфікації цивільно-правових відносин у трудові;  

• складність правильного визначення умов трудових договорів;  

• ризик зловживань гнучкими формами зайнятості;  

• потенційне зниження рівня захищеності працівників у разі широкого застосування договірного регулювання.  

Висновки

Проєкт нового Трудового кодексу України спрямований на модернізацію трудового законодавства та його адаптацію до сучасних умов ринку праці.

Він розширює можливості для роботодавців у частині організації праці, водночас підвищуючи вимоги до юридичної якості оформлення трудових відносин.

У разі прийняття кодексу роботодавцям доцільно буде заздалегідь:

• провести аудит кадрових процесів;

• переглянути підходи до оформлення трудових і цивільно-правових відносин;

• адаптувати внутрішні політики до нових вимог законодавства.

‍